101 річ, якої я навчився в архітектурній школі. Метью Фредерік


101 річ, якої я навчився в архітектурній школі

Не можу точно пригадати, де саме я прочитала про цю книгу. Якщо мені не зраджує пам'ять, її назва вигулькнула в одному із технічних тредиків, які книги варто почитати. І це і трішки дивно, і трішки ні, тому що наскільки я пригадує, тредик був насамперед про ІТшну літературу, а ця книга якраз про архітектуру в її класичному розумінні.

Однак книгу я придбала не відразу, назва мене заінтригувала, і сподобалось оформлення обкладинки, тому я натиснула "Save for later" на Амазоні (саме так я борюсь з тим, щоб не скуповувати 100500 непотрібних мені речей, а в моєму випадку 100500 книг, на які я ніколи не знайду часу, щоб їх прочитати). Та десь зовсім недавно, коли в Британії почалась "полярна ніч", я вирішила себе чимось потішити і в перелік із трьох книг потрапила і ця.

І добре, що вона потрапила до цього переліку, оскільки вона справді принесла мені дещинку хорошого настрою. Моє знайомство з книгою почалось із дуже приємної тактильно обкладинки, яка виготовлена із шорсткого картону. Всередині книги, як і обіцяла назва, міститься 101 урок, які Метью виділив для себе як найбільш потрібні знання, які він отримав в архітектруній школі, та ті знання, які він потім найчастіше передавав іншим, коли вже сам навчав архутектури.

В часи коли модно бути експертом ледь чи не з будь-якого питання, можна потішити себе думкою, що ця книга може додати трішки ваги експертності в архітектурних питаннях. Ой, жартую я звісно. Я б сказала, що цю книгу варто прочитати насамперед для себе самих, і не лише щоб отримати естетичне задоволення (мені дуже сподобався як формат книги, так і її оформлення), а й для того, аби спробувати глибше зрозуміти архітектурні форми та емоції, які вони в нас викликають. Особисто для мене в цій досить короткій (якщо рахувати тільки текстову складову) книзі було декілька відповідей на мої внутрішні чому - чому мені в одній будівлі затишно, а в іншій ні, чому мені здається, що одна будівля тут пасує, а іншій явно тут не місце. Мабуть розуміння відповідей на ці чому, довзоляє трішки впевненіше відчувати, те що відчувається просто навіть для себе, і трішки менше чути гул думок "експертів", які розповідають чому щось красиве, а щось ні.

Як я писала - про цю книгу я прочитала у якомусь із тредиків про технічну літературу, і ця інтерпретація має місце на життя, і насправді я думаю, що цю книгу цінно прочитати двічі намагаючись думати про неї в двох різних контекстах - один раз маючи на увазі архітектуру в класичному розумінні - архітектуру будівель, приміщень, просторів, та другий раз маючи в голові набагато ширший контекст для визначення слова архітектура - і мова не тільки про архітектуру в ІТшному розумінні цього слова, а й мабуть навіть в більш якомусь загальному. Адже чи обмежується лише класичною архітектурою один із моїх улюблених уроків з книжки (обережно спойлер)?

101 річ, якої я навчився в архітектурній школі. Метью Фредерік

P.S. В Британії насправді не буває полярної ночі в її класичному розуміні. Для прикладу, Лондон знаходиться майже на тій самій широті, що і Київ, а в Києві, як ми знаємо полярних ночей не буває. Та в період десь із кінця жовтня в Лондоні дуже мало сонця, і зазвичай пасмурна погода, на мене особисто це не контрольовано наганяє смуток щороку (бачите як я красиво оминула слово депресія 🙂 ).

Назва оригіналу: 101 Things I Learned in Architecture School. Matthew Frederick. Інтерпретація назви в перекладі моя власна.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Facebook Comments
Шукаєте де зупинитись в своїх наступних мандрах? Спробуйте знайти готель чи квартиру на Booking.com

Читайте також:

Залишити відповідь

Дякуємо!

Тепер редактори знають.