Назва оригіналу: Why Your Five Year Old Could Not Have Done That: Modern Art Explained
Автор: Susie Hodge
Кілька разів я натрапляла на цю книгу в сувенірних крамницях різних художніх музеїв, і щоразу я брала її до рук і думала: “Одного дня я тебе прочитаю”. А потім одного вечора я вирішила, що можна невеличким книжковим шопінгом на амазоні трішки підняти собі настрій і так книга нарешті стала моєю. І так мій виглядає, що мій “Save for later” – це єдиний реалістичний мій “to-read” ліст 🙂
Загалом від книги залишились дуже двоякі враження. Це не перша моя книга, яка торкається мистецьких тем, та намагається принести більше розуміння для широкого загалу (тобто для мене). Першою була “Як розмовляти з дітьми про мистецтво”, потім “Як розмовляти з дітьми про мистецтво ХХ століття“, та маю незавершену в читанні “How to Understand a Painting: Decoding Symbols in Art“.
Що сподобалось? Вона справді якісно зроблена, тобто це та книга про мистецтво, яку приємно мати навіть через якість друку. Пояснення деяких творінь мені принесло ще глибше розуміння цінності та осмислення процесу сучасного мистецтва. Саме під час читання цієї книги прийшло розуміння, що не тільки ті митці, чиї творіння стали видатними є цікавими та важливими в течії, а й ті, творіння яких відкривали нові стилі, задавали зовсім нові питання, і хоча кінцеві результати ніколи і не стали найвідомішими в своєму напрямку, та сама творчість вплинула на розвиток цілого напряму чи/та великої групи митців. Чомусь мені цей висновок якось дуже дивним чином наклався подумки на мою основну зараз професійну діяльність. Якщо що я маю виправдання, що це сучасне мистецтво в такій кількості мене надихнуло думати далеко за рамки ?. Та якщо подивитись на сучасний світ опен сорсу, то найвідомішими в результаті стають люди, які створюють щось мега-популярне в практичному використанні, мабуть це спричинене, ще й тим, що програмування для більшості, це все-таки ремесло, і тому практика куди більш важливіша, та якщо поглянути на цей процес крізь рамку зроблено вище мною висновку, то насправді для розуміння процесу ще й куди більш важливіше знайти/знати про тих, хто створив ідеї, які привели до створення популярних інструментів. Ще в одній досі недочитаній мною книзі “Інноватори. Як група хакерів, геніїв та ґіків здійснила цифрову революцію” пам’ятаю як мене вразило те наскільки широко, і випереджуючи свій час мислила Ада. Мабуть про більше знання мислення таких людей я саме і думала.
Що не дуже сподобалось? (або як толератно і по-британськи написати, що не сподобалось ?) Хоча книга в назві і містить посилання до того, що пояснить чому дитина б не змогла цього намалювати/створити, я чомусь думала, що це фігуральна назва, і ніяк не очікувала, що в поясненні кожного твору Сюзі буде ще й пробувати пояснити, чому п’ятирічка не могла б цього зробити (shame on me, що я не погортала цю книгу детальніше в музеї, коли брала її до рук). Чому мені так не сподобалась ця частина підходу? Тому що майже у будь-якому творінні сучасного мистецтва пояснення чому дитина не могла цього зробити досить схоже – митець творив, з якої причини і бажав донести часто досить складні ідеї чи надихнути людей задати собі складні запитання, а дитина не могла б творити з такою метою, тому що результати її творчості, хоча і могли б бути схожими візуально, та це швидше б сталось випадково. Як бачите одного речення достатньо, щоб це пояснити, і я думаю, що одного речення чи абзацу в передмові чи після мові було б на цю тему абсолютно достаньо, та автор включила це поясненні для кожного твору, і це як на мене забагато і надоїдає читати вже на творі десятому. Інша річ, яка мені не зовсім сподобалась, це те, що описи/пояснення творів дуже неоднорідні по глибині пояснення, супровідний текст до деяких давав мега-глибокий інсайт і розуміння десь аж на рівні “ага”-моменту, в інших ж навпаки – пояснення твору настільки загальні і ні про що, що аж було дивно для чого їх писати, тому що з таким же успіхом написане про них, можна написати чи не про кожний твір сучасного мистецтва.
Загалом книгу читати, я б сказала не зовсім просто, через те, що інформація в ній уривчаста в силу того, що кожному твору відділено 2 сторінки, і хоча авторка намагалась систематизувати твори в категорії, мені так здається, що цілісності донесення в книзі не вистачило. Якщо ви ніколи нічого не читали про мистецтво, то раджу почати читати таки з книг Франсуази Барб-Галль, які як на мене більше допомагають почати розуміти мистецтво, ради чого особисто я і читаю книжки цього напрямку.
Дякуємо!
Тепер редактори знають.