Книга – Диявол носить Прада. Лорен Вайсбергер

Добре, що у нашому місті колись з'явилась книгарня "Є".  Там не тільки є можливість помацати книгу та прочитати кілька сторінок з неї без пильного нагляду продавців, а й є цілий відділ літератури іноземними мовами. Саме там, одразу після мого звільнення, я собі придбала книгу "Диявол носить Прада" в оригіналі. І не дарма - вона мене добряче потішила )

Що перш за все варто сказати фільм та книга дуже відрізняються. Загалом із цілої книги схожість з фільмом хіба що основна ідея та більшість дрібничок пов'язаних із особливостями функціонування журналу мод. Що ж до характерів голвоних персонажів, то вони не те, що б зовсім інші, але змальовані зовсім в різних відтінках. Якщо у фільмі Енді (головна героїня) - впевнена в собі молода людина, яка йде напролом і добивається успіху, чого б їй це не вартувало, то в книзі можна зустріти вже зовсім іншу дівчину, яка любить і початись (поспілкуватись в чатах), і купити каву в Старбаксі для бомжів, і іншим чином використовувати свої службові обов'язки. Міранда також інша, хоча тут відмінності характеру менш помітні. Основна з них полягає в більшому рівні забудьковатості та звичці надавати дезінформацію своїм асистентам в книзі. Цього майже немає в фільмі.

Інші персонажі також відмінні - Лілі (найкраща подруга Енді) в фільмі мистецтвознавець, а в книзі алкоголік, хлопчисько Енді, хоча не кухар, як в фільмі, а викладач, і в кінці книги він таки не залишається зі своєю дівчиною.

Якщо справді задаватись бажанням порівнювати, то фільм більш динамічний, більш правильний з точку зору поведінки, яку варто донести до кінцевих телеглядачів, а книга більш справжня, детальна, менш впорядкована по сюжетній лінії.

Загалом дуже не погане жіноче чтиво. Чоловікам не рекомендоване.

Facebook Comments
Шукаєте де зупинитись в своїх наступних мандрах? Спробуйте знайти готель чи квартиру на Booking.com

Дякуємо!

Тепер редактори знають.