Згадуючи часи, коли я була шаленим фанатом цієї книжки, вчора таки потрапила на прем’єру цього фільму. Це вперше я дивилась цей фільм у ЗД. І хоча на перший сеанс прийшло багато підлітків, були серед глядачів хлопці та дівчата і мого віку.
Про що захотілось сказати перш за все? Українські перекладачі фільму «Гаррі Поттер та Смертельні реліквії» дали жару. Перший дикий напад сміху в мене був, коли Гаррі та компанія потрапили у сховище Грінготсу до дракончика, а Рон назвав його ледь чи не українським телепузиком. І так впродовж всього фільму. 🙂 В принципі мені це досить сильно подобається, тому що так хоч частково зберігається справді ледь гумористичний відтінок із яким написана сама книга в оригіналі (так-так коли була трохи менша читала, а точніше слухала її і англійською).
Не дуже мені подобається, коли режисери змінюють деякі моменти в фільмах, але якщо вже казати чесно, то і фільми зняті слово в слово за книжками, мені також не дуже подобаються. Загалом не очікуйте, що все буде так, як Ви читали. Перший прокол, який мені одразу впав в око в момент, коли Олівандер розповідав Гаррі про смертельні реліквії. В книзі він знав лише про бузинову паличку, а про плащ і камінь нічого. Ось для мене зміна цієї сцени була зовсім не зрозуміла. Вона і так ні на що в принципі не впливала – тоді навіщо щось перекручувати? 🙂
О! У мене виникло питання. Мені трохи дивною здалась сцена, коли Гаррі ішов вмирати, а Герміона зі сльозами обняла його, а Рон взагалі ніяк не зреагував. Як так може бути, що люди дружать півжиття, сплять постійно на сусідніх ліжках, а коли один з них іде помирати – другий ніяк (!) не реагує. Було таке враження, що Гаррі тільки Герміонин друг. Загалом десь тут стався провтик в режисерських задумах щодо щирості.
Ще під час перегляду згадала за що не люблю ЗД фільми – під час перегляду дуже важко непомітно ревіти – окуляри заважають.
Загалом фільм дуже насичений зовсім протилежними настроями – хороший гумор у ньому поєднується, з такими сценами, коли завмирає серце, і стає так щемно.
Рекомендую для перегляду всім, хто любить стиль фентезі, навіть якщо ви любите його менше, а ніж я 🙂
Дякуємо!
Тепер редактори знають.