Я загалом не дуже кіноманьячка, і хоча в кіно ходжу досить часто – знати всіх акторів на пам’ять, чи цікавитись тим хто та що зараз знімає – це не для мене. Але під час одного з своїх останніх походів побачила рекламу з трейлером до фільму “Хоббіт”, що ж чудово! Варто сходити! Ще більш рада була потрапити на допрем’єрний показ, квитки на який нам начаклував один із друзів 🙂
Якщо ж про фільм – то знято дуже навіть добре, хоча різниця в сюжеті фільму та книги доволі відчутна. Додано багато моментів, які з’єднують сюжет “Хоббіта” з сюжетом “Володаря перснів”. Наскільки я пригадую такого в оригіналі не було. Що без сумнівно сподобалось, і що оцінять толкієністи – те, що залишили ельфійську і орківську мову і просто продублювали її субтитрами українською. На мою думку, така подача залишає якусь ту невловиму частинку толкієнівської магії, яка властива його творам.
Звісно неймовірна природа Нової Зеландії, в яку після цього хочеться поїхати ще сильніше, а також велич ельфійських та гномівських міст – все це є, і знову дарує неповторну можливість повністю зануритись у неймовірний світ Толкієнівської фантазії.
Є дещо, що мені й не сподобалось. Більше всього люблю твори Толкієна за неймовірні характери персонажів. Це щоразу ніби як загадка, але щоразу воно перевершує твої думки та здогадки. Адже так цікаво аргументувати для себе вибір Фродо як Хранителя персня тим, що він є носієм зовсім інших цінностей. І власне його не прийняття бажання влади, яке ти вловлюєш ледь помітними натякам на кінцях речень. Це було так приємно, протягом читання книги розгадувати цю загадку характеру.
В “Хоббіті” все ж чомусь подано надто прямо, надто просто. Мабуть, через те, що фільм це все ж продукт для більш масового глядача і відповідно все має бути простіше. Але :)) Магія все ж таки має бути. В тому числі магія загадки характеру.
Загальна оцінка – 8/10. Обов’язково подивлюсь ще раз вдома.
Рекомендовано толкієністам, любителям фентезі та хороших 3Д фільмів. Хлопчиськам також сподобається – велика кількість епізодів, де хтось з кимось б’ється дає своє.
Дякуємо!
Тепер редактори знають.