Загалом я не фанат таких книг. Потрапила ця книга до моєї уваги завдяки @druh_opryshok, смаку якого я довіряю. А підвищена концентрація повного бардаку в країні (за два тижні – перебій в роботі WebMoney внаслідок перевірок податкової, вихід Praktiker із українського бізнесу, поява кримінальної справи проти чоловіка Лесі Оробець, купівля УМХ Курченком – і це я ще зовсім не цікавлюсь новинами) призвів до того, що треба було почитати щось атмосферне.
Книга сама по собі – це дуже гарне журналістське розслідування корупційних схем, які діяли на території Московської області на початку 2000-них, і в які були замішані державні органи. Гарний опис – що, куди і як. Як знайти грошей, коли їх немає? Як арештувати документи, аби не платити по кредитах? Як реструктуризувати борги, аби зменшити кількість активів? Як правильно вкрасти, якщо ви власник будівельної компанії? Чиїми іменами прикриватись, та яких натяків на присутність цих зв’язків достатньо, аби мати можливість використовувати ім’я? Можна було б назвати це маленьким довідником корупціонера. Але книга розрахована якраз на іншу аудиторію – допомогти розібратись в схемах корупції тим, хто дуже далекий від цього всього.
Ось читала я цю всю книгу, і думала собі, а все-таки яким треба розумним, та як розбиратись в юридичних та економічних тонкощах, аби вибудувати всю цю схему. Чи кожен на таке здатний? Чи це просто ілюзія, і насправді тут більше вирішує просто груба сила?
Кому б таке сподобалось почитати? Тому, кому теж потрохи надоїдає бардак в країні і в кого, як і в мене, немає розуміння куди зникають гроші із наших податків.
Дякуємо!
Тепер редактори знають.