Криза – це можливості

      Прокоментуй!

Криза - це можливості

Останні 2 з чимось роки в Україні було складно не жити в стані постійного стресу. Складно інколи було сказати, в якій країні ти прокинешся, чи знову не замінують метро, чи знову курс долара не зміниться в кілька разів протягом найближчих кількох днів. Криза? Якось так склалось, що я досить часто бувала на лайтових бізнес-тренінгах, де лектори всі як один повторювали фразу "Криза - це можливості", і дуже часто відсилались до ось цих ієрогліфів, які розміщено вище.

Я часто чула цю фразу від них, і завжди коли була криза, яка б відображалась більше на моєму житті повторювала собі "Криза - це можливості", та до недавнього часу, мені складно було сказати в розрізах існуючих в Україні типів бізнесів, що для них мала б означати ця фраза "Криза - це можливості".

Одного дня маючи достатньо часів для роздумів (ми якраз мандрували на своє "кризове" уявлення святкування Нового року), мені в голові склались пазлики з прикладами компаній, які побачили можливості в кризі. Цими прикладами я сьогодні і хочу з вами поділитись.

1. Негативний результат кризи: зниження рентабельності кафе та ресторанів у зв'язку з непрямою прив'язкою цін деяких продуктів до долара, збільшенні вартості комун послуг і так далі. 

Мені загалом було цікаво спостерігати як різні закладаи громадського харчування будуть реагувати на зміну купівельної спроможності та одночасне підвищення цін більшості продуктів. Варіанти були різні: хтось зменшував порції до дивовижно маленьких і при цьому зберігав ціну, хтось переформатовував меню так, що почали використовуватись більш дешеві продукти, або продукти, які були виготовлені в Україні (до речі. теж непоганий приклад позитивного впливу кризи - зріст попиту на внутрішню продукції).  З цінами все досить просто. Люди насправді не реагують на зміни цін в меню, оскільки звіряють чи не змінились ціни тільки по кількох реперних позиціях, які є в меню (інформація майже конфіденційна 🙂 жартую, розказана у відкриту одним із київських рестораторів на "Вільній школі підприємництва").

Мені ж особисто сподобалось як вийшла з цієї ситуації одна із моїх улюблених мереж київських кафе - "Оліва". Вони не значно підвищили ціни в меню, та окрім того вони зробили все можливе аби збільшити кількість посадочних місць у всіх своїх кафе (дана інформація взята виключно із мого спостереження).  Оскільки вони досить популярні завдяки тому що справді смачно готують і показують високий рівень сервісу в усій своїй мережі, то таким чином я припускаю їм вдалось збільшити оборот, і відповідно і трішки підвищити прибутковість.

В чому ж можливість, яку відкрила криза, в цьому кейсі? Оліва позиціонує себе як італійський сімейний ресторан, і коли там стало ще більше столиків особисто по моїх відчуттях там стало затишніше, і більш так, ніби ти в сім'ї (як вони себе якраз і позиціонують). Це цікава перевага і позиціонування в місті, де більшість людей приїжджих, багато кому доводиться працювати будучи далеко від своїїх найрідніших.

2. Негативний результат кризи: зростання вартості бензину

Хоча протягом останніх кількох років ціна на нафту на світовому ринку знизилась, та курс долара в Україні виріс, то і ціни на бензин теж змінились в більшу сторону. І мені як принциповому користувачу громадського транспорту насправді навіть складно знайти негатив в цій ситуації 🙂 . Я дуже люблю водити машину, в принципі, при бажанні я могла б володіти автівкою, тільки ось одне "але" - я ніколи не розуміла навіщо вона мені в такому великому місті як Київ, де кудись доїхати метро буде завжди швидше, а ніж їхати на авто.

Та все ж не всі райони в Києві такі доступні +  виїзди за місто без автівки інколи бувають проблемними.  Тому збільшення вартості бензину призводить до того, що авто використовується більш виправдано, а у випадках, де можна обійтись громадським транспортом - можна обійтись і громадським транспортом 🙂 Чому це добре, яка тут можливість? Ми любимо читати гарні заголовки про сталий розвиток для міст на шпальтах модних хіпстерських блогів, отож користування громадським транспортом це той невеликий внесок в покращення екології, який може зробити кожен.

Що робити якщо все-таки без автівки ніяк? Яка тоді може бути можливість? Не так давно (кілька років тому) в Україну зайшов сервіс Blablacar (насправді цей глобальний бізнес викупив локальний український проект "Подорожник", який мав таку саму модель взаємодії із користувачами). Якщо у вас є власна автівка, то чому б не спробувати через цей сервіс знайти людей, які мандрують в тому ж самому напрямку? Якщо ви добираєтесь на роботу автівкою, то чому б не спробувати знайти співробітників, які живуть на вашому маршруті і які були б раді з вами розділити витрати на добирання (це ще й допоможе вам понетворкатись добре всередині компанії 🙂 )? Поза тим, що є можливість трішки покращити таким чином екологію, ще й можна при бажанні познайомитись з класними людьми.

3. Негативний результат кризи: зростання вартості проїзду в поїздах Укрзалізниці

Поки я була в Україні я досить багато мандрувала саме поїздами по нашій країні. І майже кожного разу, коли я шукала квитки за кілька днів до поїздки мене не переставали дивувати інколи надвисокі ціни на вартість проїзду (і це при тому, що за українськими мірками в мене була непогана зарплата). Чи є тут варіант побачити можливість? Не простий, але є. Десь останній рік я мандрувала виключно купе або швидкісними поїздами, через те, що треш, який творився в плацкартних вагонах (брудна постіль, сніг в вагонах, вікна, які взагалі не закривались) перенести часами було складно, і що ще гірше, не було можливості ніяк вплинути на ситуацію. Та трохи менше року тому в Укрзалізниці з'явилась гаряча лінія http://www.uz.gov.ua/passengers/hotline/service/.

гаряча лінія Укрзалізниці

В чому ж тут можливість? Я завжди була переконана, що дешевший квиток на поїзд не має означати нижчий рівень сервісу. Більшу кількість місць в вагоні - так, ефективнійший з логістичної точки маршрут - так, але не гірший сервіс чи брудну постіль. Тепер є можливість доносити інформацію про поганий сервіс чи інші проблеми, які трапляються у поїздах і таким чином робити сервіс кращим. Знаю із прикладів ситуацій знайомих, коли проблема при згадці про гарячу лінію починала вирішуватись дуже швидко та успішно. Головне не лінуватись 🙂

4. Негативний результат кризи: зменшення оборотів роздрібної торгівлі

Здається, що якщо ви власник невеличкого магазину, який займається реалізацією, наприклад м'яких іграшок, то придумати, як знайти в кризі можливості не так вже й просто. Хоча можливість тут досить проста - піти онлайн. Можна побачити в цьому тільки додаткові неоправдані витрати ("Я ж не зможу тягатись з великими онлайн-магазинами"), та якщо підійти до цього діла з розумом, то можна підвищити обороти своєї продукції. Варіантів, насправді безліч. Від того, щоб почати продавати свій товар через групу в соціальних мережах для прикладу злокалізувавшись на клієнтах, які знаходяться неподалік від вашого магазину, до того, щоб зробити найпростійши сайт на якому із агрегаторів, наприклад prom.ua, і продавати товари через них (не на правах реклами 🙂 ). В мене насправді дуже великий позитивний досвід користування prom.ua, в якості покупця. В часі підготовки до весілля, в часі святого Миколая та в часі переїзду часто були потрібні якісь такі дрібнички, які насправді собі навіть складно уявити як шукати в магазинах, якщо не мати попередньої інформації, де це можна купити. Наприклад, напередодні святого Миколая я шукала для однієї маленької принцеси принцесу Селестію (це поні для тих, хто як я не в курсі), потім опісля святого Миколая шукала капсули для своєї нової кавоварки і все це знайшлось через prom.ua. Тим більше зараз при наявності Нової пошти, яка вирішує питання доставки куди завгодно, і Приватбанку, який досить норм здатний забезпечити простоту перерахування коштів, спробувати себе в онлайн продажах можна набагато простіше.

 

Багато бізнес-тренерів говорять нам про те, що криза - це можливості.  Говорять про "таємничий зміст" ієрогліфічного написання цього слова. Та дуже рідко хто наводить приклади із звичайного адекватного життя (не про стартапи з Кремнієвої долини, не про компанії-гіганти з головою ЦА в США, не про людей, які жили 100 років тому).Та криза - це все ж можливості, можливості не завжди найпростіші в реалізації та від цього не менш захоплюючі.

P.S. Ідея написати цей пост прийшла до мене 3 місяці тому, коли ми мандрували до Полтави разом із водієм, якого знайшли через Blablacar 🙂

 

Вас також зацікавить: