Мандрівний квітень

Склалось якось так, що квітень видався аж надто роз'їзним місяцем. І дух цьому місяцю задала випадкова зустріч із колишнім співробітником, який сказав фразу - "О! Ти так багато їздиш!". Я собі подумала, що і справді колись я багато подорожувала, і чому б цим активно не зайнятись саме в квітні.

Першим містом був Харків (4-8 квітня), в яке ми поїхали разом із @anima_vera в основному заради відвідання центральної події TEDxKharkov. Просто безмежно вдячна @VitaliusBiz за проявлену гостинність і за те, що показав все місто саме таким. Мабуть саме завдяки йому я полюбила Харків назавжди. Не зважаючи на його доволі сучасний характер, це місто багатьох загадок та випадкових знахідок. Де ще можна знайти місце, де зупиняється час, купу драматичних театрів, неймовірну і дуже медитативну канатну дорогу.

Наступні вихідні пролетіли в Одесі. Хоча більшість України з'їхалась туди ради OdessaJS, я ж приїхала ради самої Одеси та улюбленого Компоту. Якщо не зважати на дощ, то погода сприяла гарним прогулянкам. Вдячна @zolotoy за екскурсію по офісу Яндекса. Це одна із найбільших і найприємніших несподіванок, які трапились зі мною за квітень.

18 квітня Чорну кішку можна було зловити в Києві на заході Innovate for good, який проводила компанія Microsoft. Щиро вдячна їм за запрошення та за можливість представити на цьому заході TEDxSvobodaAve. Другим співорганізатором була молодіжна організація AIESEC. Дуже-дуже позитивний день. Ніколи ще не знайомилась за один день з такою кількістю молодих, активних та небайдужих людей. Для мене особисто було дуже добре відчутно професійну руку айсекерів, які дуже правильно вміють допомагати людям долати початковий бар'єр при знайомстві та в спілкуванні.

Одразу ж після повернення з Києва мені разом із найближчими друзями помандрувалось до Будапешта. Це місто мені вже кілька років марилось. Не те, що б я була у нього закохана, але воно було так близько і настільки відоме, а я от в ньому ніколи не була :). І вирішила, що поки є віза - треба скататись. Спасибі @mrpetruccio, @Ola_bilo4ka та моїй Мартусьці за те, що склали мені компанію. Особливо вдячна Марті, яка мене покликала на каву, а я її в Будапешт і вона погодилась. Саме місто не розчарувало - красиво! Красиво, правда не моє. Є такі міста як Амстердам, Стокгольм, Люксембург, Барселона, де одразу після приїзду розумієш, що там я могла б жити і декілька років. Будапешт він інший. Мабуть одне з небагатьох міст, де можна відчути навіть в смаку повітря справжню гордість.

Уже через декілька днів завдяки @druh_opryshok опинилась в Києві на iForum 2013. Вперше почула про цю подію два роки тому, і вже тоді захотілось на неї потрапити. Загальні враження дуже двоякі. Цікавий формат, побачила десь з десяток знайомих, з якими традиційно пересікаємось на таких подіях. Зробила для себе висновки, як розводити логістику усього для подій 7к+ відвідувачів. Але якісь враження залишились незавершені.

Наступного ж дня була мандрівка трохи іншого плану. Не географічно, а швидше в минуле 🙂 У Львові відбувався майстер-клас Олексія Скрипника про міфи в проектному менеджменті за підтримки kmbs. Вкотре переконалась, що все що робить kmbs вони завжди роблять просто на відмінному рівні. Зрозуміла також, що шефи, як і кохані ніколи не бувають по-справжньому колишніми. Олексій завжди виділявся для мене серед інших бізнесменів своєю філософією ведення бізнесу. Зарядилась позитивом та конструктивом на все завершення робочого дня.

Олексій СкрипникОстання поїздка в квітні трапилась в Ужгород. В цей час там розквітають сакури, і вже традиційно (цього року вже вшосте) проходить Uzhtwevent. Дуже люблю це місто, дуже люблю людей до яких приїжджаємо в це місто, дуже люблю сполучення Уж+сакури+весна. Цього разу трапилось мені бути доповідачем на цьому баркемпі, і я розповідала про те, як знайти в Twitter роботу. Цієї зими не мало часу витратила власне на активні пошуки цікавого для себе робочого заняття, і звісно під час цих пошуків багато експериментувала 🙂 Сам же ж баркемп сподобався насамперед людьми, з якими вперше розвіртуалилась і просто познайомилась вживу. Всі були дуже різні і дуже яскраві 🙂 Окреме спасибі тернопільській гілці твіттера за посиденьки на вокзалі в очікуванні потяга.


Автор фотографій: Тарас Демчук

Відбувся #uzhtwevent за підтримки партнерів: мережа магазинів Parfumstudio, Кафедра туризму УжНУ, етно-велнес готель Унгварсъкий, оператор телекомунікацій КРАМ, поліграфічний центр Креатив, Moleskine Україна. До речі, зовсім несподівано для себе виграла Moleskine як найкращий доповідач, що стало для мене, насправді, дуже великою несподіванкою. І хоча дуже давно мріяла отримати один із блокнотів цього відомого на весь світ бренду, після того як потримала його в руках зрозуміла, що мені абсолютно нічого з ним робити 🙂 Такий ще один факт, що підтверджує, що не завжди нам хочеться того, що нам справді потрібне.

Ось таким видався мандрівний квітень. З цікавої статистики, що в один із мандрівних квітневих запоїв з 11 ночей - 8 провела в дуже різних поїздах. Потім ще майже тиждень поїзди снились по ночах. Кожен раз сідаючи в наступний потяг, автобус чи в чиюсь машину, головне не забувати за чим вирушаєш у мандри, і обов'язково це знаходити.

Гарного усім мандрівного травня! 😉

Facebook Comments
Шукаєте де зупинитись в своїх наступних мандрах? Спробуйте знайти готель чи квартиру на Booking.com

Читайте також:

1 коментар

  1. Я коли чую, що ти десь подорожувала, то в моїй уяві відразу виникає ось така картинка, я її називаю:”Chorna_kiwka з валізкою ” 😉
    З перерахованих тобою поїздок та івентів, ми перетинались здається на трьох: Одеса, iForum та #Uzhtwevent.
    Дякую, що показала Ужгород, поділилась секретами де найсмачніше готують і взагалі за душевну компанію 😉

Залишити відповідь до Альона Дрючило Скасувати відповідь

Дякуємо!

Тепер редактори знають.