Механічний апельсин. Ентоні Берджес

Механічний апельсин

Ця книга потрапила до мене випадково. Одна із дівчат віддавала її за дякую на відомій в деяких кругах львівській барахолці. І одразу аби випередити питання - ні, я не бачила фільму Кубрика. Зацікавила мене ця книга, оскільки неодноразово чула, що фільм вартий уваги від одного із своїх найкращих друзів (тепер ця людина окрім всього іншого, ще й судово-медичний експерт). Раз такі люди рекомендують - варто познайомитись. 🙂 

Насамперед, мої овації перекладачу. Це зроблено таки мистецьки. Більшість книги написана на жаргонній мові, і я чудово розумію, що такий стиль в рази складніше перекладати та намагатись не стратити не тільки суть, а і стиль. Перші 40 сторінок мені йшли через силу - занадто багато брутальних сцен, насильства та і читати суржиком, я не звикла та і не люблю. Але потім сюжет почав набирати динамічніших обертів, і все закрутилось у зовсім несподіваному напрямку. Мені однозначно сподобалась моноідейність книги - чи залишається людина людиною, якщо в неї забрати право вибору? Чи є добро добром, якщо воно здійснене не за власним вибором, а з примусу? Мені чомусь ці ідеї дуже перекликались з основними ідеями християнства про те, що у людини є вільна не примушена воля, і саме її наявність визначає її як людину.

Цікава непересічна книга. Не рекомендую людям молодшим 18 років - багато жорстоких сцен та насильства.

Facebook Comments
Шукаєте де зупинитись в своїх наступних мандрах? Спробуйте знайти готель чи квартиру на Booking.com

Читайте також:

Залишити відповідь

Дякуємо!

Тепер редактори знають.