Цікавий, веселий, місцями надто відвертий фільм про кохання на відстані. Натрапила на нього в фільмографії Дрю Берімор, і з думкою, що Дрю погано зіграти просто не може і переглянула його.
Насамперед, фільм реалістичний. Стосунки на відстані справа не з легких і приємного в ній справді мало. Якщо немає щирого бажання бути разом, то нічого і починати. Пара у фільмі Гарет та Еліс проходить фактично через “всі кола пекла” таких стосунків – дорогі квитки для подорожей одне до одного, різниця в часових поясах, нестача фізичної близькості, постання перед вибором кар’єра чи кохання і т.п. Мені ось сподобався образ Еліс – така собі злегка брутальна дівчина, прямолінійна, без надлишку мімімішності та романтизму.
Кінець також сподобався власне найбільше реалістичністю. Не було класичного хепі-енду, все було як в житті – нічого само собою не склалось, але кожного з них заставило задуматись та прийняти власні рішення.
В наш час чомусь стосунки на відстані стають все моднішими. Через наявність соціальних мереж люди часто забувають, що в реальності їх розділяють сотні кілометрів, і що живе спілкування набагато буде більше цінуватись на пізніших стадіях стосунків. Чесно кажучи, не розумію я таких людей. Кохана людина має бути поруч (принаймні в радіусі доїзду одною-двома маршрутками чи трамваями/тролейбусами) хоча б якусь частину свого часу.
Як завжди фільм підійде для вечірнього перегляду для дівчаток. Зверніть увагу! У фільмі присутня не нормативна лексика та відверті сцени – не дивіться їх із своєю молодшою сестрою/братом, якщо їй немає ще 18 років. 😉
Дякуємо!
Тепер редактори знають.