Ніч рекламожерів 2012

Загалом я дуже люблю події, які наприклад тривають цілу ніч або передбачають виїзд кудись ледь чи не світ за очі. Після самого контенту самої події, це мабуть нестандартна подача це другий із привабливих факторів для мене. Тому мені дуже хотілось потрапити на ніч рекламожерів, тим більше що це одне з небагатьох близько професійних подій, яка відбувалась в моєму місті.

Завдяки Inpired я туди таки потрапила (окреме, величезне спасибі цьому ресурсу). Все відбувалось в Палаці Мистецтв в конференц-залі. Поза показом самих рекламних роликів в програмі події було також заявлено розважальну частину.

Що ж загалом враження від події дуже двоякі. З однієї сторони, рекламний контент, який був представлений у трьох блоках був досить цікавий, і в ньому прослідковувалась не тільки присутність різноманітної продукції рекламної індустрії зі всіх кінців світу, а й загальну сюжетну лінію за якою було побудовано підбір кожного ролику. Не пригадую вже імені чоловіка, який відкривав саму подію, але він казав щось на кшталт того, що хоча ми ставимось до неї скептично, але вже через 50 років, або й менше це стане частинкою того. як нас сприйматимуть наступні покоління. Ця думка в принципі не нова, і вона мені дуже зрезонувала із репліками із фільму "Посмішка Мони Лізи". Там дуже схожу думку висвітлювала героїня, яку чудово зіграла Джулія Робертс. Що ж 🙂 Коли в мене є час і трохи натхнення, я зараз часто пробую дивитись на рекламу не зі споживацької, а з професійної точки зору. Особливо цього 2012 року було цікаво спостерігати за рекламними стратегіями та динамікою політичної реклами перед виборами у Верховну Раду.

Але давайте вернемось до події. Отож, якщо сам контент мені був ок, і я його дивилась із задоволенням до 3 ранку (правда із допомогою кави з Маку, бо інакше таки б задрімала), то ось організація самої події була якась дивна.Складалось враження, що для організації простору та часу в перервах було взято звичайне івент-агенство, яке займається проведенням корпоративів та весіль. Це було дивно бачити прикраси в стилі весілля (поручні між першим і другим поверхом та "дивовижну" браму при вході на балкон, яка впала і поламалась ще до початку події) на такому заході. Якось це було геть не стильно. Все решта також трохи вражало своє недоцільністю. Загалом на подіях, вартість квитків куди складає 150 грн і які передбачають проведення протягом всієї ночі, кава мала б бути безкоштовною і доступною в великих чашках. Вправний івент-організатор міг би це також якось обіграти, наприклад один баріста міг декілька майстер-класів з приготування різноманітних кавових напоїв до події таки фактично чином отримавши декілька вправних барістів на всю подію ( зекономивши таким чином на персоналі та організувавши ще одну офф-лайновому точку для знайомств). Був безкоштовний фуршет всередині конференц-залу, але він був хоча й смачний, але загалом якийсь дивний. На першому поверсі хоча заправляв всім клуб "Атмосфера", але виглядало все дуже бідно, а надто велика кількість світла взагалі не створювала атмосфери вечірки.

Та насправді мене, як організатора інших публічних заходів, просто вбив наповал третій поверх у ньому не було нічого. Тобто навіть не так. У ньому щось було, але на такій величезній площі воно все просто губилось.  На око площа більше 150 кв.м., а на ній тільки дві активних невеличких точки - одна з розважальним контентом, і ще одна з доволі убогим продажем солодкого та кави.

Але мабуть досить критикувати 🙂 Не знаю чим саме була викликана, саме така організація події, але мені здається, було б доцільніше зробити якось так:

  • на першому поверсі зробити щось по типу нічного-клубу. високі не сидячі столики, клубна музику, клубне світло (!!!) виключно продаж коктейлів та іншого клубної традиційної барної частини (правда не зовсім певна, чи там можна продавати алкоголь, але впринципі все організовується як кейтерінг від клубу).
  • на другому поверсі - представлення партнерів (не затиснутих в куток під сходами, як це було у випадку з Гіннесом) + безкоштовна кава, вода та поп-корн (самообслуговування) + кейтерінговий продаж канапок та іншої їжі.
  • на третьому поверсі - створення 10-15 оффлайново-інформаційних точок про рекламу та кінематографію (інфографіки, майстер-класи, представлення рекламних компаній, які б могли щось цікаве розказати/показати про рекламу, стенди для фото з найвідоміших реклам чи у форматі якихось супергероїв). Дублювання безкоштовної кави, води та поп-корну (самообслуговування) + кейтерінговий продаж канапок та іншої їжі. І сюди додати одну активну точку взаємодії із хорошим аніматором - і все буде гуд. І знову ж таки менше світла.
  • по можливості максимум атрибутики кіно та реклами, аби людина відчувала себе в цій атмосфері. Оскільки продаж відбувався по місцях можна було також зробити якісь конкурси із місцями, із прикріпленими картками до крісел і таке подібне.

Загалом подія мені сподобалась контентом, та душею, яку Жан-Марі Бурсіко безумовно вклав в її створення. Але ось все що поза тим, доволі слабо, як на мій погляд.

Facebook Comments
Шукаєте де зупинитись в своїх наступних мандрах? Спробуйте знайти готель чи квартиру на Booking.com

Дякуємо!

Тепер редактори знають.