Сторожі тротуару. Майкл

Сторожі тротуаруЗагалом я не збиралась купляти цієї книги, оскільки намагаюсь звести до мінімуму кількість паперової літератури в своєму житті. Але прийшовши на презентацію цієї книги мене настільки запалив та зацікавив автор, що я все ж дозволила собі поступитись трохи принципами. 

Книга прочиталась мені за два дні доволі легко. Враження доволі в мене склались не однозначні. Стилістична подача цікава, і я очікувала набагато затяжніших потоків свідомості, натомість книга доволі динамічна та нетривіальна. В основі сюжету розповідь про життя людей, які були виховані в Радянському Союзі, але пропрацювавши кілька років втрачають майже всі свої місця праці. Адже в один день вони прокинулись і зрозуміли, що держави в якій вони колись жили вже немає. Де знайти гроші аби вижити, як не втратити себе та не втратити друзів та як вчинити правильно в такій критичній ситуації - це головні питання книги.

Мені ніяк з голови не йде завершення презентації книги. Автор постійно повторював, що в нашого покоління набагато більше можливостей, оскільки ми не бачили цього всього і не росли в цій закостенілій системі. Здається це було точно не про моє покоління, а про когось набагато молодшого. Я чесно кажучи не знаю чи справді здатне на якийсь справжній ривок покоління, яке досить значною частиною виросла без батьків, яке в університетах була навчене все тих же професій, якій зараз не застосовні в жодній сучасній динамічній компанії.

Коли ми перебуваємо в якійсь групі людей (наприклад людей, що для того аби вижити їздили на заробітки в інші країні) ми завжди маємо здатність не зовсім об'єктивно судити про інші групи. Така людська природа. Адже моє покоління переживало всі описані автором речі будучи дітьми. І коли ти доросла людина, яка розуміє, що ось зараз немає грошей, ось щось можна зробити аби змінити трохи положення. Можливо треба буде потерпіти рік або два. З дитячої точки зору це все сприймаєтсья зовсім інакше.

Звісно кожен має право судити із своєї дзвіниці (це в нас в Україні мабуть люблять робити найбільше 🙂 ), але це ніколи не дарує шляху до порозуміння. В цьому конкретному випадку до порозуміння між поколіннями.

Загалом досить непогана книга про заробітчанське життя, пошуки людиною самої себе. Варто її читати хоча б для того, що літератури про цей період, про життя простих смертних людей в цей період надзвичайно мало. Якщо вам так як і мені років (+/- 25) прочитайте її аби хоч трохи краще усвідомити, що пережили ваші батьки після розпаду Радянського Союзу.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Facebook Comments
Шукаєте де зупинитись в своїх наступних мандрах? Спробуйте знайти готель чи квартиру на Booking.com

Дякуємо!

Тепер редактори знають.