книги Прокоментуй!

“Дороговкази, радіо та дощ” Надійка Гербіш

Дороговкази, радіо та дощ

Ця книга стала останньою, яку прочитала в часі своєї різдвяної відпустки і я знала, що немає часу кращого для її прочитання. З поміж усіх християнських свят я люблю Різдво, адже це свято повністю сповнене світлом та добром, сповнене новими надіями та вірою у все найкраще. І це добра пора для читання таких книг, які здатні, якщо ви їм звісно дозволите, надихнути ставати кращими людьми.

Надійку Гербіш для таких натур як я варто читати завжди, і що б вона не писала - чи це дитяча книжка, чи така досить доросла книга про розмова з Богом як ось ця. Читати варто насамперед тому, що всі написані Надею слова сповнені того, що зараз не надто популярне - щирістю. І це особливо стосується книги "Дороговкази, радіо та дощ", яка є по суті розповідю про її стосунки з Богом.  Continue Reading "“Дороговкази, радіо та дощ” Надійка Гербіш"

книги 2 коментарі

Теплі історії до шоколаду. Надійка Гербіш

І хоча книга ця з'явилась доволі давно, але лише недавно я наважилась її придбати, та прочитати. Чому наважилась? Перша книга Надійки із цієї серії "Теплі історії до кави" вразила мене своїм рівнем душевного тепла, щирості та відвертості. Я читаю Надю в ФБ і дуже добре бачила скільки тепла та любові вона сама вкладала у цю книгу. Підбірка ж історій про шоколад робилась з якимось трохи поспіхом, і я дуже боялась розчаруватись у такій чудовій авторці. Continue Reading "Теплі історії до шоколаду. Надійка Гербіш"

книги 1 коментар

Теплі історії до кави. Надійка Гербіш

Коли сіла писати свій відгук про цю книгу, чомусь згадався чудовий вірш @blue_tea (або в народі просто Горнятка:) ), який мені пощастило почути на cvtwevent. Дозволю собі зацитувати його тут:

"
Бувають люди із кави.
І також бувають із чаю.
Відтак (ці)каві існують.
Та поряд них (надзви)чайні.
Існують також (лас)каві.
Їм кава ласує з усім.
А поряд них (зазви)чайні.
Вони зазивають на чай.
Також є люди відчайдушні.
Однак це слово двозначне.
Можливо їм душно від чаю.
А може в них з чаю душа.
Часом люди із кави,
Собі замовляють чай.
І замість того, щоб лишити на каву,
Вони залишають на чай.
А люди зроблені з чаю
Часом літають, як чай(ки).
Над морем що сповнене (від)чаю.
Але все одно пахне кавою.
Нерідко люди із кави,
Поводяться трохи (лу)каво.
Слова їхні дещо грайливі.
Та очі лишаються щирі.
Я думаю, люди із чаю
Частенько вмикають Чай(ковського).
Бо ноти із піаніно
Заварюють в них любов.
Я думаю, люди із кави
Читають весь час Кавабату.
Слова кладуть в кавоварку,
Щоб з неї виливались цитати.
Та вони не такі уже й різні.
Обоє приносять тепло.
Це саме від них в наших жилах
Закипає в морози кров.
"

Мені здається Надійка Гербіш, якраз із тих людей із кави. Вони справді магічні. І в мене є підозра,що у них справді в жилах тече кава, яка міняє свій смак в залежності від настрою цієї людини.

З Надею ми дуже здаля знайомі через ФБ, і якщо бути чесним, я чекала, що її книга буде саме такою. Такою теплою, та такою від щирого серця. Мандри, кава і знову мандри. Поза тим у ній було так багато справжньої любові, і  любові просто таки дуже різної як до зовсім не знайомих людей, так і до коханих. Швидше навіть можна сказати так, ця книга просто просякнута любов'ю. Але насправді, я ще більше переконана в іншому - в цієї книги є душа. Справжня, дуже різна на різних сторінках, але вона є.

Ця книга як еліксир і ліки водночас для душ, які перестають вірити, в яких будні стають все більш одноманітними і сірими, які думають, що щастя в грошах.

Можливо щастя в любові, для когось я майже 100% переконана - щастя в мандрах, для когось щастя в близьких, а ще для когось воно причаїлось серед гущі щойно випитої кави.

Якщо вам погано і самотньо, якщо вам холодно у власному оточенні, якщо дні у вас зливаються в один - дуже рекомендую. Особливо книга підходить мандрівникам! Вона перетворить декілька годин в поїзді на справжню подорож із дуже незвичним досвідом.