TEDxOdessa “Традиції+Технології=Розвиток”

І хоча від події вже пройшло доволі багато часу - спогади із неї живі і дуже позитивні що звісно не може не тішити.

Дуже сподобалось, що подія проходила в одному із санаторіїв і всі кава паузи відбувались в невеликому саді. Це налаштувала на дуже позитивний та легкий настрій. Всі були відкриті до спілкування, чомусь за чашкою чаю в тінях дерев особливо легко знайомилось та балакалось. Хто зна чому 🙂 Може частинка одеської магії.

Сама ж подія проходила в невеличкому конференц-залі, який організатори лаконічно прикрасили TED символікою.

З виступів більше всього сподобався Ігор Рябчук. Його розповідь про те як зняти популярне кіно за маючи невеликий бюджет по-справжньому надихала. Було приємно побачити серед спікерів і відомого з TEDxKyiv - Олексія Каптерева. Він знову був на сцені, але зумів здивувати, бо виступ був абсолютно новий, свіжий та цікавий і ні на йоту не перетинався по змісту із його виступом в Києві. Талановита людина талановита у всьому.

Ми з Юлею вдвох просто закохались у виступ Михайла Рашковецького, він виступав, говорив, діяв настільки в автентичній одеській манері, що це просто захоплювало до неможливості. Спіч Ярослава Трофімова став одою знаменитому твіттерянському мему - "Зачем?". Якщо ви не розумієте, чому люди говорять це слово, замість просто сказати "Навіщо?", перегляньте цей виступ - все емоційне забарвлення стає враз зрозуміле.

Хотілось би ще згадати і два інші виступи, оскільки вони найбільше запам'ятались пристрасністю та щирістю людей, які виступали. Один із цих спічів належав чудовій дівчині-дизайнеру - Жанні Кісельовій. Воно розповідала про можливості розвитку велоруху та проблематику його розвитку в Одесі. Дуже потішила історія, як вони на власному весіллі з чоловіком як транспорт пересування використовували велосипеди.

І останній про кого хотілось би згадати - це Борис Ходорковський. Він не вперше виступав на заходах, що проводить TEDxOdessa, і його попередній спіч також входить у перелік моїх улюблених із українських заходів TEDx. Тут він був іншим - він грав на флейті і був неймовірно щирим, як в емоціях музики так і в емоціях слів, які потім говорив. Не знаю чи кожна людина має стільки сміливості, аби бути настільки щирим перед великою публікою.

Загалом одеський TEDx не переставав вражати своє креативністю. В кава-паузах окрім того, що можна було випити чашечку запашної кави та поласувати круасанами, також можна було зайнятись боді-артом (майстер-клас перезентували дівчата із фестивалю вишиванок), зробити ляльку-мотанку (майстер-клас проводили засновники музею козацької культури в Одесі - якщо звісно нічого не плутаю) :)). Одеса дивувала тим наскільки легко ламались якісь стереотипи, які все ще залишаються в мізках, про те як сприймають українську мову та українську культуру на цих теренах.

Було багато кумедних моментів - коли не включались презентації чи не працювали мікрофони, але та легкість з якою до цього ставились організатори заражала зал 🙂 . Ще після вінницького TEDx  я зрозуміла, що не зважаючи на єдність форматів, кожне місто має своє особливе бачення на цю подію. Київський івент запам'ятався просто неймовірним рівнем фешенебельності, вінницький став для мене найбільш творчим по духу, львів'яни завжди прагнуть до перфекціонізму. Одеська ж подія - була наче ковтком свіжого повітря, миттю прожитою тут і зараз, такою легкою та приємною водночас.

Facebook Comments
Шукаєте де зупинитись в своїх наступних мандрах? Спробуйте знайти готель чи квартиру на Booking.com
Теги: , ,

Дякуємо!

Тепер редактори знають.