Вольфганг Шивельбуш “Смаки раю”

Смаки раю

Книга ця потрапила до мене дуже випадково, майже вночі від одного з дуже близьких друзів. І вже з перших своїх сторінок почала виправдовувати, як загадково-притягуючий, який містився на її обкладинці, так і ці трохи незвичні обставини, за яких вона опинилася в мене.

Трохи спокусливо звучить назва маої книги? Чи не так?

А власне, що і книга про такі ж спокуси, про те, як вони з'явились в історії нашої цивілізації, та як вплинули на подальший хід історії. Але спокуси не такі справді заборонені (у наш час! - раніше було інакше), а самі звичні як ось філіжанка ранкової кави, чи шоколад. Звісно знайшлось місце на сторінках і для історій про алкоголь та наркотики, але, що викликало у мене подив, насправді досить мало цим темам приділено листків.

Сподобалось в книзі те, що це не просто пустопорожня балаканина та розмірковування філософа, а справді ґрунтовне дослідження, з цікавими ілюстраціями та цитатами з текстів відповідних епох. І не зважаючи на це все, це не суха наукова робота, а дуже рідкісна естетично смачненька науково-популярна проза.

Що мені сподобалось найбільше? Точка зору під якою автор викладав факти, проведення абсолютно неочікуваних для мене аналогій. Дуже свіжий ковток інформації та досить новий погляд на нашу історію.

Не раз читаючи книгу, повторювала собі - "От якби так викладали історію в наших школах, то хіба можна було б її не любити?".

Рекомендую її - естетам, ЩДКістам, любителям філософської прози.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Facebook Comments
Шукаєте де зупинитись в своїх наступних мандрах? Спробуйте знайти готель чи квартиру на Booking.com

Дякуємо!

Тепер редактори знають.