Як делегувати повноваження. 50 уроків на стікерах. Сергій Потапов

Дуже давно вже собі завантажила цю книгу на рідер, але оскільки вона не стояла в мене в списку пріоритетів, то і дуже довго я її не читала. І ось трапилась нагода - чарівна подорож з Кракова до Перемишля електричкою, коли просто треба було трохи вбити час, бо спати там і так було майже не можливо.

Отож, трохи про книгу. Загалом майже із самого початку відчувається, що вона написана росіянином, оскільки лейбмотивом через всю книгу проходить, не якась вища ідейна ціль, а бажання дати поради, які б допомогли просунутись по карєрній драбині. Багато прийомів, з тих, які описано у книзі, я вже не одноразово натрапляла і в інших книгах чи блогах. Але я б не сказала, що книга повністю кеп. Коротко і досить чітко висвітлені основні поради. І є дуже багато пунктів, з якими я не згідна. але це швидше через свою принциповість, а ніж через не віру в те, що таким шляхом можна справді досягнути успіху.

Для прикладу вперше  прочитала ідею, що стосується комунікацій, про людей-тіней. В книзі пояснено, що це люди з минулого (однокласники, одногрупники, люди з колишньої роботи), з якими ми спілкуємось більше за інерцією, а ніж через те, що у нас справді є спільні теми. В мене цей розділ викликав доволі суперечливі думки. Насамперед мені саме ця частина книги найбільше пахла банальним карєризмом (хоча і в інших частинах його не бракувало), і якщо навіть відкинути фактор емоційної насолоди від спілкування, то веж раціо підказує, що результати спілкування та комунікацій здебільшого більш не очікувані, а ніж здається. Для прикладу, Тоні Шей у своїй книзі про роботу в компанії Zappos писав, що комунікувати завжди варто з людьми, з якими подобається, і ніколи не задумуватись для чого. Він же писав, що здебільшого через 2-3 роки, несподівано людина отримує дуже неочікувані результати від таких комунікацій.

Але! Оскільки книга в мене викликала якісь судження, та якусь точку зору, я вважаю, що вона цікава. Бо лиш книга, яка не викликає ніяких думок, іноді навіть суперечливих, не варта витраченого на неї часу.

Загалом непогане чтиво під каву/електричку або просто, щоб вбити час, але чимось надзвичайним я б цю книгу не назвала.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Facebook Comments
Шукаєте де зупинитись в своїх наступних мандрах? Спробуйте знайти готель чи квартиру на Booking.com

Читайте також:

Залишити відповідь

Дякуємо!

Тепер редактори знають.