Амстердам. Місто твоєї присутності

Шукаєте де зупинитись в наступних мандрах? Знайдіть готель чи квартиру на Airbnb (за посиланням знижка 25£)

Автор фото: @Ola_bilo4ka

Місто спянило одразу. З першого ж подиху, а ще краще сказати з першого ж погляду. Все, абсолютно все навколо це красиво. І спянило не гламурною красою глянцу, чи холоднечою барокових чи готичних споруд. Було паморочливо від відкритості – величезні вікна, відсутність стереотипів, люди, які обідали чи вечеряли, виносячи столики із власного помешкання та ставлячи їх просто на вулиці.

Було багато всього – прогулянок по кварталах, які ще кілька років тому відлунювали тривожними забороненими плодами пристрасті, а зараз перетворились просто на частину екскурсійного маршруту, посиденьки в закладах, де до недавна була тільки кава,а ще багато води, води усюди, і звісно просто шалена кількість велосипедів. Ми ще першого дня запідозрили, що їх набагато більше, а ніж мешканців у місті. І були таки праві. При загальному населенні 800 тис, в місті знаходиться більше півтора мільйонів велосипедів.

Я була б не я, якби не потягйнула своїх друзів в музей науки, який в Амстері має форму корабля, та носить чудову назву “Немо”. Музей просто фантастичний. Десь приблизно на голову вищий, а ніж музей в Барселоні, та в кільканадцять разів більший, а ніж музей в Москві. Експонати інтерактивні та в стилі міста. Наприклад несподівано для себе знайшли цілий поверх присвячений сексу та стереотипам сприйняття краси.

Були ми в музей Рембранта, і якщо ви не великий-великий фанат цього художника – не рекомендам. Музей меморіальний, і його шедеврів, на жаль, там досить мало. А ось музей Ван Гога – просто няма. Все те, що переглядалось і в що я була закохана із самого 10 класу (відколи вперше побачила ці шедеври) – все це по-справжньому, і з непідробною енергетикою. Якось так, що Ван Гога треба дивитись саме в Амстері. Тільки тоді розумієш про що насправді це все.

Найкращою частиною подорожі стала чудова компанія двох чудових людей, і за посередництвом моїх друзів @Rostyslav і @Ola_bilo4ka ! Ви просто моє все! Адже тільки завдяки вам враження такі повні та яскраві 🙂 Вдячна за дні та ночі 🙂

Найважче з того всього було повертатись в Україну. І не тому, що хотілось залишитись в місті, ще його пооглядати. Загалом як і кожне інше місто, так і Амстер дозволив мені пізнати свою душу за 2-3 дні. Не хотілось вертатись, бо тут в порівнянні все більше відчувається #журбинка. І вона в усьому. В закритості людей, в дибілізмах управління країною, в  непевності в завтрашньому дні. Чому так? Чому в країні, що зовсім неподалік від нашої, люди думають про свої маленькі проблеми – в якій пекарні краще хліб купити, чи не зносились ще в дитини черевики, куди поїхати відпочити на вихідні чи просто яку музику послухати ввечері? Чому ж в нашій країні на противагу мабуть немає жодної людини, яка хоча б раз на тиждень не задумувалась – а що далі? А як зробити так, щоб через декілька років, освіта яку я отримав сьогодні офіційно визнавалась, як зробити так, щоб мова, якою говорили ще твої прадіди і далі залишалась державною? Що від тебе залежить, аби після закінчення виборів хоч якась сума в гаманці не втратила купівельної спроможності за декілька днів, якщо не годин?

Це складно, вертатись сюди, але тут нам місце.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Facebook Comments
Шукаєте де зупинитись в наступних мандрах? Знайдіть готель чи квартиру на Airbnb (за посиланням знижка 25£)

Дякуємо!

Тепер редактори знають.