Одна із книг, яка потрапила на мій PocketBook цілком випадково, але книга просто бомбезно цікава. Особисто я прочитала її на одному подиху, майже не відриваючись в поїзді “Львів-Сімферополь”. Якщо в кількох словах, то книга розповідає про дослідження в сфері нейромаркетингу, які здійснювались з метою руйнування стереотипів щодо сприйняття реклами, антиреклами та продакт-плейсменту. До того, як почати читати цю книгу я чула кілька разів це чарівне слово “нейромаркетинг”, але фактично ніколи толком не пробувала зрозуміти що це насправді. Отож що це? 🙂 Фактично, це дослідження ефективності маркетингових прийомів (продакт-плейсмент, реклама і т. д.) за допомогою вивчення активності мозку, що здійснюється технологічними методами (наприклад, за допомогою МРТ). Після проведення дослідження отриманні дані потребують трактування спеціалістів з будови та функціонування мозку, і тільки після цього фактично потрапляють маркетологам до рук, аби зрозуміти та систематизувати результати.
Мартін сам по собі досить оригінальна особистість, який почав власний бізнес в 12 років, а до 35 з хвостиком став дуже відомий в сфері брендингу та маркетингу.
Книга “Buyology” пробує дати відповідь на те, чому ми купляємо одні товари і не купляємо інші. Багато різноманітних мало помітних фактів, та їх пояснення. Наприклад, що у великих бістро спеціально розпилюють запах свіжопідсмаженого м’яса, аби викликати апетит у відвідувачів. У багатьох магазинах як фонова музика програють пісні, в словах яких містяться заклики до купівлі товару.
Більше всього мені сподобалось читати про дослідження не ефективності реклами проти паління, та про досвід продакт-плейсменту в реаліті-шоу “Американський ідол”. До речі, в цій книзі також можна знайти відповідь на віковічне питання “Що краще Coca-Cola чи Pepsi?” 🙂
Книга однозначно сподобається тим, хто люблять розуміти власну мотивацію одних чи інших вчинків. Маркетологам звісно буде цікавою насамперед з професійної точки зору.
P.S. Якщо поставитись до книги скептично, то багато із написаного там, можна сприйняти за слова із звичайної жовтої преси. Але! Перед вами справді результати дуже дорогих наукових досліджень, а те, що їх справді цікаво читати, зовсім не означає, що вони вигадані.
А ще знайшла в книзі купу розумних слів та словосполучень, для речей, які інколи використовувала в піарі. Зокрема для своїх улюблених піарських “цукерок” (російською “фишки”) відчуття, які вони мають викликати в користувачів називаються “соматичними маркерами”. Звісно від того суть, не дуже зміниться, проте… 😉
Дякуємо!
Тепер редактори знають.