Якщо чесно, то коли вперше побачила назву книги на сайті, вона в мене не викликала жодного зацікавлення. Я вже досить давно дуже вибірково читаю художню літературу, тому що чомусь в ній я розчаровуюсь куди частіше. Та потім в мої тві-стрічці Володя написав, що вже не може дочекатись, коли ця книга буде надрукована, і тоді я собі зробила помітку, що це може бути щось цікаве. І тут я не помилилась. Помилилась я в іншому, а саме, що ця книга художня, а насправді вона в художій формі розповідає про реальну практику невролога та цікаві історії, що траплялися з його пацієнтами.
З однієї сторони, прочитавши передмову, можна задуматись, а чи варто мені читати цю книгу, адже і сам автор вказує, що вона в першу чергу для спеціалістів, для чого мені читати описи медичних випадків, якщо я сам/сама в цьому не спеціаліст і ця інформація навряд чи колись мені буде практичною і корисною? В мене теж були такі сумніви. Приблизно хвилину. Потім я таки вирішила спробувати і рада цій спробі.
Я вже раніше писала про дуже негативний досвід прочитання книги іншого спеціаліста медичної галузі – Еріка Берна “Ігри в які грають люди”. Після цієї книги (якщо можна так сказати, тому що я її так ніколи і не дочитала) мені було дуже складно любити людей, тому що починається ледь не параноя, коли навіть не бажаючи того бачиш, які ігри зараз відбуваються між людьми. І мені було трішки лячно, що з книгою Сакса може бути такий самий результат. Та насправді вона виявилась повною протилежністю.
“Чоловік, який сплутав людину з капелюхом” – це збірник оповідей, про людей з різними відхиленнями, які можуть дивувати нас тим, що вони впринципі трапляються. Та це не словесна виставка потвор, а маніфест глибокої любові до душі, кожної людини, яким би її фізичний чи/та психічний стан не був. Описані Саксом випадку піднімаються дуже тонко та критично тему того, в чому сутність людської душі та чи може людина бути людиною тоді, коли вона зовсім не відповідає усталеним нормам нормальності. Ба навіть більше, чи можемо ми будучи уважними та терплячими і спостерігаючи за не стандартною поведінкою цих особливих людей зрозуміти більше про природу людського мозку, свідомості, розуму?
Раджу, якщо ви неупередженно ставитесь до людей з особливими потребами та готові подарувати собі новий погляд на те, чим є наші душі.
Дякуємо!
Тепер редактори знають.