Одна із подій, на яку я справді дуже хотіла потрапити. І це пов’язано не тільки з твіттером, а більше з тим, що я вже ось як півтора роки щиро закохана у місто Чернівці. Місто як завжди залишило в мені лише найприємніші спогади.
Що ж до самого івенту, то враженя були насправді всякі. Вперше на цьому івенті, виступала як спікер, а наша компанія була спонсором деяких конкурсів. Загалом виступати перед публікою для мене зовсім не нове, але все одно помітила за собою десь в середині виступу, що хвилююсь. Мабуть далась в знаки дурна викладацька звичка – спостерігати за аудиторію, і ловити чи є від неї якийсь фідбек, чи їй цікаво, а тема ж то далеко не класична твіттерянська.
Ось до речі презентація до мого виступу:
Оскільки з часу події пройшов вже майже тиждень, то насправді багато хто вже встиг написати свої відгуки у блогах. І я погоджуюсь із частиною із них, що проводити офіційну частину івенту у пабі – це доволі суперечливо. Можливо тоді варто подумати над менш формальним (я про доповіді) форматом проведення зустрічі. Але що однозначно потішило (за моїми спостереженнями саме чоловічу половину) – обід 🙂 Золотое правило будь-якого івенту – нагодуйте добре своїх учасників тоді всі будуть щасливі 🙂
Після обіду я відправилась на літературні читання, про що ані трохи не шкодую. Оскільки дещо із почутого мені просто шалено сподобалось, зокрема вірш Горнятка про людей із кави та людей із чаю, та проза прочитана @MysticHero, але сиджу оце пишу, і розумію, що талановитого за той час прозвчало набагато більше 🙂 Дякую вам мої любі твіттерята, що ви такі талановиті, та потішили того дня моє спрагле до хорошого літературного чтива вухо. Літчитання поволі перерочли в гру у Персонажі, або як її називаютьв Чернівцях – гру в стікери. Потішились і повеселились.
Опісля продовження було знову ж таки в пабі Гойра, але офіційною цю частину вже назвати було складно, навіть попри те, що доповіді, які звучали були цікавими. Далі були гурти, танці.
Опісля перебрались до клубу “Андерграунд”, де всі вже по саме нікуди настрибались під чудовий гурт “Алоізій Карамболь”. Загалом це мабуть найгламурніше місце, де мені пощастило відриватись під таку музику ))) Це було дивно, а ще часами було страшнувато, що ми таки вгробимо те скло по якому стрибали.
Загалом мені особисто хотілось би подякувати @islanderua , який на мою думку справився із своєю задачею на 150%.
Другий день був доволі дивним. Коли першого разу була в цьому чарівному місті, то два дні просто без перестанку гуляла, бо подивитись в Чернівцях є на що – місто в моєму уявленні є однією з перлинок сецесії та раннього модерну. Рада була, що потрапила нарешті всередину улюбленої будівлі в цьому місті, але досить таки дивно було іти в музей, замість того, щоб погуляти по місту.
Університет, в який ми потім потрапили, – просто немає слів, лише одні мега позитивні емоції від естетичної насолоди бачити це все )
Загалом від міста як завжди лише позитивні враження 🙂
Організаторам же на майбутнє я б порадила
- краще координувати свою роботу всередині команди
- розвивати навики спілкування зі спосорами та презентації спонсорів на івентах (не вперше були спонсором таких подій, але вперше про нас просто забули взагалі). Та і справа не тільки в нас, я взагалі не зрозуміла, хто був спонсором цієї події, тому що не чула ні разу подяки зі сцени. Якщо спонсори отримали б резонанс від вашої першої події, тоді б на другу подію знайти спонсорів було б вже набагато легше.
- не забувати про оголошенні конкурси. Я про твізвуки. На жаль, сама не приймала участь, але дуже було б цікаво почути результат, подивитись на учасників, дізнатись як і хто це все робив. А цього чомусь не було.
- більше емпатіювати з загальним настроєм твіттерян. Для мене наприклад досі не зрозумілий хід із відео на початку івенту, оскліьки бажаного (наскільки я зрозуміла) ефекту таємничості досягнуто не було, а початок вийшов якийсь змазаний через це. Це так як приклад.
Загалом широ вдячна Вам усім за організацію івенту, пам’ятайте завжди, що ви можете набагато більше! Навіть коли Ви зробили вже все по максимуму :)))
Дякуємо!
Тепер редактори знають.