Загалом про те, що це кіно дивне, я здогадувалась. Та і відгуки від людей, що вже бачили цей фільм були доволі неоднозначні. Але! Що неоднозначно, те точно цікаве 🙂 Тому разом із хорошою компанією ми таки нагодились на цей фільм в кінотеатр.
Фільм не розчарував. Він був дивний і не зрозумілий. І хоча головна ідея фільму була зрозумілою, що саме автор цього фільму хотів сказати своїм глядачам, чому вибрав саме такий стиль викладення, та врешті решт що ставалось в деякі моменти фільму, та який був зв’язок між його частинами для мене особисто часто було не зрозуміло. Загалом, я дуже люблю фільми в стилі детективів, фільми в стилі загадок, коли складний пазл складається в кінці до купи, або коли наприкінці ти можеш здогадуватись маючи безліч натяків, що ж сталось насправді. Але не в цьому випадку. Можливо цей фільм більше для фанатів самої книги чи для фанатів цього жанру. Про те, якщо після перегляду перших півгодини фільм мене не затягнув в сюжетну лінію, а до кінця фільму мені так і не стало цікаво, то для себе особисто я такий фільм вважаю провальним.
Звісно на колір та смак всі фломастери різні.
Оцінка 5/10, можливо ще раз колись би переглянула, але або у авторській версії, або після прочитання книги.
P.S. У кінотеатрі “Копернік” в кінозалі дуже холодно дивитись кіно. Бррр.
Дякуємо!
Тепер редактори знають.