Дивний і дуже хороший фільм. Знайшла його сама, коли шукала, що б таке переглянути у суботній обід під англійську мову. І ось в розділі комедії на мегаго, натрапила на це чудо. Що тут приховувати – оскільки читати опис фільму, це автоматично собі псувати враження про нього, просто купилась на те, що навряд чи Кейт знімалась би в поганому фільмі. І почалось …
Фільм хороший, але назвати його комедією, навіть з натяжкою досить складно. Цікава драма про молоду жінка, яка ні за яких обставин не втрачає почуття гумору, та бажання жити. Навряд чи того досить, аби віднести фільм до комедійного жанру. Безумовно талановита гра акторів, та яскравість персонажів. Але найбільше, що мабуть чіпає, це правдивість історії головного персонажу. В наш час суспільство стає якимось таким надмірно заплутаним, що банальні речі, у які б здавалось би вірити треба завжди, якось зараз здаються взагалі не реальними. Молоді люди, майже не вірять в кохання. Не вірять у шлюби. У нас є хлопці/дівчата до ліжка, і хлопці/дівчата для душі, і часто тепер це дуже різні люди.
Для мене фільм ще дуже сильно перегукнувся із моїми власними роздумами, які оселились в моїй голові минулого тижня. Що ось більшості з нас, якщо ви амбітні насаджують мрію – досягнути успіху, побудувати кар’єру. А що якщо уявити на мить що, помремо ми не в глибокій-глибокій старості, а в 40 чи 50? А що, якщо вам вже зараз 30. У вас фактично лишилось 10 років – ви потратите їх на те, щоб будувати кар’єру і досягати успіху? Загалом перестала я щось останнім часом любити слово успіх взагалі. Занадто, це відносне поняття. Чомусь знову згадався один із моїх улюблених ТЕД-спічів на цю тему:
Шон же також згадує про успіх у своєму виступі:
Він каже, що успіх не може бути запорукою щастя, бо фактично успіх не досяжний, бо щоразу для нього встановлюється нова межа.
Серед банальних фраз/порад, які часто друкують в різних блогах, і які б мали допомагати нам, хоч якось жити, я майже не сумніваюсь, що ви бачили і таку: “Займайтесь протягом життя тим, про що, вам буде не соромно розповісти своїм внукам”. Щось в тому є. Але все ж, тут ніби фраза говорить, так займайтесь, але у вас ще є час, щоб почати це робити пізніше. У вас ще є час.
Зауважте – часу вже може і не бути…
Дякуємо!
Тепер редактори знають.