Одна з дуже не багатьох офіційних конференцій, яку я відверто дуже сильно люблю, і щиро вірю, що в неї велике майбутнє. Проводиться вона щороку, та збирає навколо себе не байдужих людей, до використання нових медіа підходів в бібліотечній справі, та в науці загалом. Ще десь взимку вирішила, що якщо поїду на цю конференцію, то розповідатиму щось про твіттер, ще сама тоді не знала, що саме. А потім була хвиля подій – твівент в Чернівцях, Медіабаркемп, і до самої конференції, я вже приїхала з повним розумінням, що саме хочу донести в своєму виступі.
Окрім мене виступало, ще кілька науковців, і деякі із доповідей мене дуже зацікавили контентом. Але безумовно всі вони мені дуже сподобались характером подачі. На мою думку, це одна із найпереспективніших конференцій, що має можливість вийти за рамки звичайної української конференції типу “для галочки”, на місце для спілкування нових освітянських та наукових медіа. Особисто для мене дуже показовим, є те що цей процес почали працівники бібліотеки Вернадського. Не знаю, як для кого, але для мене серед установ, це одна із найбільш авторитетних, і щиро щороку тішусь, що вони рухаються в такий модерний напрямок.
І коли з неї їхала цього року, мій піар-геній (не від слова геніальність, а від такого маленького хлопчика, який був в якійсь там міфології) бачив, що з цього можна зробити. Але я вже давно відкинула свої власні намагання, зробити все, що бачу, що може бути зробленим. Бо, недавно чітко побачила, що мене тоді на все не вистачає, і все загалом виходить не якісно. Тому треба правильно розставляти пріоритети. Але, якщо так в двох словах, мені здається, що цей майданчик міг би бути чудовим місцем зустрічі не тільки для модерів USW (наші представники туди їздять щороку, від самого відкриття конференції), але й інших наукових спільнот, що представленні в неті, це і УНК, і OpenStudy, UniStudy, Станіславський натураліст, Університет “Уяви” і так далі. Загалом разом з нас би вийшла сила 🙂
Дякуємо!
Тепер редактори знають.