Одна із книг, яку я прочитала за порадою іншої людини. Розповідає вона про те, як правильно побудувати команду в проекті, та організувати комфортну роботу для людей всередині компаній. І хоча в основному книга орієнтована на ІТ галузь, користь від неї отримають всі, кому коли-небудь доводилось працювати у командах, великих чи малих компаніях.
Мені вона сподобалась тим, що вона не кепова. Можливо це через те, що зараз весна, і графік конференцій та івентів майже на максимумі, але чомусь все частіше здається, що ця інформація вже була десь почута чи прочитана.
Тут же все було навспак. Для мене в деяких випадках навіть дуже дзеркально навспак.Дуже багато ідей, які прочитала в книзі мені пояснювали, чому я так підсвідомо часто чинила у житті. Для прикладу, я дуже не люблю телефонів, та різних пікаючих месенджерів. Якщо це ен організація івенту, то максимально зручний для мене спосіб ділового спілкування – мейл (оптимально) або зустріч. Пробувала це пояснювати декілька разів, різним людям (найчастіше про це доводилось звісно говорити замовникам, які завжди намагаються проговорити ТЗ, замість того, щоб його написати).
Кумедно було читати про кристалізацію команд. Читаючи про команду “Чорних хакерів”, мені настільки в загальних рисах вгадувався ГалУжНет, що було враження, що читала наш життєпис 🙂 Особливо коли мова дійшла до футболок. Але навіть в тому розділі вичитала для себе багато цікавих родзинок, на які раніше не звертала увагу.
Колись, як тільки починала працювати самостійно (з цього часу можна почати відлік часу, коли я почала думати своєю головою), фанатично була захоплена трудоголіками. Мені шалено подобався стиль життя, коли людина багато працює, навіть вночі. Саме з моєї ініціативи тоді один із друзів фрилансерів, навіть створив на улюбленому фрилансі групу, яка так і називалась – “Для тих, хто любить працювати вночі”. В принципі і серед улюблених твіттерян тоді не бракувало шалених трудоголіків. І ось уже друга книга Демарко в моїх руках, і вона вже вдруге заперечує мій фанатизм до трудоголізму. І є такі книги, які змінюють життя, ці дві книги трохи вплинули на мій погляд на сам процес роботи. Справді, коли працюєш 10-12 годин на добу – важко мислити творчо. І тут мова не тільки про галузі, які вимагають творчого підходу (дизайн і т. п.) Людина, перестає творчо підходити до самого процесу організації роботи.
Дуже потішило те, що стиль викладення інформації в книзі досить простий і відчувається, що щирий. Тому прочитання принесло і масу естетичного задоволення.
Читалась книга звісно, що в поїздах, як то буває зараз найчастіше 🙂 (є підозра, що скоро буде про мене не тільки в міжнародних поїздах, а й в поїздах “Київ-Львів”, ходити легенда як про дівчинку, яка постійно читає” 🙂 )
Якщо ви керуєте, або організовуєте роботу декількох людей – прочитайте. Якщо ви не можете зрозуміти, чому ви нічого не встигаєте на роботі і приходите на роботу раніше, щоб попрацювати – прочитайте. Якщо ви хочете сформувати команду для роботи над проектами – прочитайте. Якщо ви їдете поїздом “Київ-Львів” – прочитайте 😉
Дякуємо!
Тепер редактори знають.