Після того як в мене трапилась маленька психологічна кар’єрна криза, в голові народилось нове бачення того як хотілось би прожити своє життя і мото цього бачення стало, що хотілось би, щоб кожного дня в житті було більше життя. Якщо простіше, щоб кожного дня було більше моментів, в які відчувалось мені самій внутрішньо, що я жива, що я живу і що я насолоджуюсь саме тим, що я роблю саме в цей момент. В принципі це одна із речей, які мені подобаються в переїзді в Британію – я тут просто банально частіше почуваюсь живою.
І мені якщо чесно дуже б хотілось примножити цей досвід повсякденного відчуття життя (повсякденного відчуття щастя 🙂 ), тому я для себе і придбала цю книгу. І справа не в тому, що я не знала, якою діяльністю мені займатись, щоб відчути щастя, просто хотілось торкнутись до такого цілковито іншого згустка досвіду проживання свого життя.
Книга мені сподобалась така тепла розмірена, добра, гарно ілюстрована і коротка (? останнім часом особливо ціную, коли автори не пишуть багато зайвого в свої книгах і роблять їх максимально концентрованими). І хоча є розуміння того, що багато речей, які там описані мало доступні для пересічних українців (особливо якщо вийти за межі соц мережної бульбашки), та в загальному почерпнути для себе настрій та напрям там можна.
Звісно кожен сам вибирає як і в якому темпі прожити своє життя – чи бігти за мріями, досягати і здобувати щодня, чи просто насолоджуватись кожним днем таким, який він є, та концепт хюго перегукнувся всередині мене з іншою книгою “Бути щасливіше. Сьогодні. Зараз. Завжди” Тал Бен-Шахар. В ній автор надихав подумати про те, як ми можемо зробити себе щасливими не тільки досягнувши чогось такого про що ми мріємо, а і як ми можемо бути щасливими на шляху до цієї мрії.
Загалом більше щастя усім нам, в якому б вигляді ми його не прагнули.
Читайте також:
Дякуємо!
Тепер редактори знають.