Ця книга потрапила до мене, після того, як хтось (чесно вже не пригадую хто) кинув на неї посилання в твіттер. І я, як затята мінімалістка, звісно що одразу закинула її на свій покетбук. Сама книга розповсюджується автором безкоштовно, а декілька хлопців переклали її на російську мову, і також розповсюджують інетом безкоштовно.
Загалом, я не дуже люблю критикувати книги. Загалом взагалі не люблю негативу. Але книга мені відверто не сподобалась. Вона досить не велика за обсягом, і тому прочиталась за один вечір. Що не сподобалось найбільше? Те, що книга розповідає не зовсім те, що декларує з початку. Від книги, з назвою “Простіше”, я справді очікувала, що всередині все буде просто, прості банальні думки, до яких ми самі не додумались, прості істини та приклади, які нас зможуть в цьому переконати. Щонайменше, було б добре якби там були дифірамби мінімалізму. Але навіть цього там не було. Так. людина поділилась своїм досвідом, як вона досягла якихось поставлених своєму житті цілей. Але… це мабуть все. Описаний рецепт навряд чи підійде кожному, і навряд чи це так просто, як пише автор.
У мене правда є одна підозра. Просто поняття “простіше”, це поняття відносне. Тобто, можливо справді у автора до цього всі описані ним процеси проходили набагато складніше, і тому те, як все виглядає зараз, можна і описати словом “простіше”. Але до того, щоб назвати вміст книги “найпростіше” вона ще дуже і дуже не дотягує.
Вперше, пишу таке, але я б не рекомендувала читати цю книгу. Даремно потрачений час. І так звісно, ви можете не погоджуватись із моєю думкою, і якщо є бажання висловити в свою в коментарях у ввічливій формі )
Дякуємо!
Тепер редактори знають.