Книжку я почала читати саме пере своєю відпусткою, оскільки за щось серйозно просто психологічно не могла взятись. Хотілось щось почитати в стилі Демарко, але щось нічого не потраплялось іншого під руки. І що ж – вибір, як на легке із родзинками гумору бізнес-чтиво досить непоганий. Загалом книга представляє собою збірник оповідок написаних різними авторами, які здебільшого займали різні посади в менеджерській області в абсолютно різних командах.
Не скажу, що абсолютно всі розповіді вдалі, дещо було слабше, дещо було досить сильне. Кілька оповідей, мене потішили своїм рівнем гумору, і саме вони мені чомусь спадали на думку, коли інколи потрапляла на безглузді зустрічі, де 10 людей вирішували якусь дріб’язкову проблему, яку і одній людині вирішити по силах. Звісно потішили анекдоти, читала їх в черзі на чек-ін до вильоту, тому своїм реготом викликала кільканадцять поглядів із відсутністю розуміння 🙂
Також сподобались оповідки в стилі “Один день із життя…”. Саме читаючи їх зрозуміла, як мені бракує шаленого ритму праці, і як мені в ньому подобалось працювати, викладаючись на 100%. Давно такого не було. Правда кажуть люди довго в такому ритмі не витримують, але я за ним чесно кажучи скучаю.
Навряд чи з цієї книги можна чомусь аж дуже серйозному навчитись, але потішне і злегка філософське чтиво дуже навіть не погане. Рекомендую читати виключно для розрядки та підтримки хорошого настрою.
P.S. А всім хто, як і я працює у відділ HR також рекомендую прочитати ось цю розповідь (http://www.i2r.ru/static/298/out_12123.shtml – не повністю), яка також увійшла до книги. Цікава і прикольна класифікація працівників.
Дякуємо!
Тепер редактори знають.