На минулих вихідних мені пооталанило побувати у дуже незвичному та красивому місті центральної України – Вінниця. Десантувались ми там перед 7 годиною ранку невеличкою групою львівян. І прибули ми у місто не просто так, а аби потрапити на подію TEDxVinnytsia . Загалом відколи я почала працювати у команді організаторів TEDx у Львові, якось часу на відвідини TEDx в інших містах не дуже було, а тут якось склались обставини і я таки вибралась.
До початку всього дійства було трохи часу, і ми ще прогяллись містом – незвичне і дуже особливе місто. І мабуть вперше, я побачила місто саме таким яким і сподівалась.
Сам же TEDxVinnytsia проходив у приміщенні театру ім. Садовського. Одразу можна сказати – дуже вдалий вибір. Сцена була затишною, добре продуманою, чудове світло, та ефект присутності. Мені особисто дуже сподобався мінімалізм та класичний ТЕД стиль у якому була оформлена сцена – відчувалось тут говоритимуть про ідеї 🙂 .
Було неймовірно приємно зустріти на TEDxVinnytsia улюблених вінницьких твіттерян 🙂 як і після події також 😉 .
Доповіді теж були на високому рівні. Немає змісту розповідати про що вони були – вінничани обовязково викладуть відео з виступами, а ТЕД – це те, що краще один раз побачити, ніж сто разів прочитати відгуки.
Доповідей сподоаблось багато. Більше половини і всі дуже по різному. Катерина Бартецька, для прикладу, презентувала, на мою думку, чудову ТЕД-доповідь в стилі проекту. Тобто коли поза ТЕД і незалежно від нього відбувається якийсь проект, який несе найчастіше в собі благочинну місію,а потім просто відбувається презентація на ТЕД результатів за певний проміжок діяльності. Фраза, яка більше всього запамяталась із виступу ” Навіть одна гривня може врятувати життя”. Просто якраз день перед тим в бізнес-колі обговорювали благочинність та якою вона повинна бути. Там лунала трои інша думка – що коли ти даш гривню, то вона насправді нічого не міняє, і благочинність повинна бути щедрою. І ось такого дуалізму думок у два суміжні дні, я особисто зрозуміла одне – я досі не знаю,я кою повинна бути благочинність, але точно знаю що вона має бути, має бути в житті кожної людини. Бо саме це робить нас людьми.
Шалено сподобалась доповідь Юрія Меланишена. Це був дуже красивий приклад доповіді, коли людина розповідає не про якусь технічн новинку чи зреалізований проект, а прозвичайні буденні речі, на які він має зовсім іншу точку зору. Такі моменти надихають, бо розумієш наскільки багатогранним може бути світ та його сприйняття, наскільки глибоко можна розуміти та переживати такі на перший погляд буденні речі.
Після доповіді Романа Зінченка, насправді у мене вже було бажання встати і вийти з-залу – оскільки натхнення за яким власне я особисто і їхала на TEDxVinnytsia мене саме після цього виступу почала просто переповняти, та переливатись через краї. Мені пощастило знати цю людину особисту, і можливо саме тому я так близтко сприйняла його виступ. Можливо через те, що це дивно, коли людина на сцені говорить про книги Рея Бредбері, а в твоєму рюкзаку якраз лежить одна із його книг. Досі мені доводилось багато чути про альтернативні джерела енергії, оскільки я все-таки трохидотична до науки. Але ще ніколи мені не доводилось дивитись на них під таким кутом. Доповідь, яка просто перевернула з ніг на голову мої уявлення, про те чому варто розвивати альтернативні джерела енергії.
Виступ Олега Усатюка був настільки виваженим та неймовірним, що мені хотілось кожне сказане ни речення одразу ж затвітити. Там жодного лишнього слова. І мабуть і не дивно для людини, яка звикла спілкуватись образами на фотографіях. Просто неймовірно натхненна та творча доповідь.
На закінчення був виступ Романа Гуро. Якщо подивитись відео з центрального ТЕДу, то там є такий клас виступів, які я сама для себе називаю – візуальними виступами – демонстрація чи то красивих фотографій чи певних неймовірних моделей чи архітектурних форм. Виступ Романа був саме такого класу (звісно ж ІМХО). Двивлась його двічі (один раз в живу, а ще один раз того ж вечора в Івана вдома в записі) і жодного разу майже не чула про що саме говорив Роман. Я особисто просто не могла відірвати очей від красивої динаміки створення малюнків, яка демонструвалась на екрані. Отримала масу естетичного задоволення!
Опісля звісно що був фуршет, баагто спілкуванна та фотографій (на одній з них навіть є наш перший в житті з @t_mendeleeva – фейсдаун – абсолютно спонтанна ідея 🙂 .
Було ще багато подій, які відбувались до та після TEDxVinnytsia, але для себе особисто я зробила один висновок – коли люди щиро вкладають душу в організацію події, вона просто не може вийти поганою. Тоді будеш ти стояти з бокалом Шардоне чи пити просто воду в кофі-брейку, приїдеш до міста на власному лімузині чи нічним потягом плацкартою – усе це не матиме значення, бо прийшовши на подію постійно відчуватимеш – тут тобі раді, тут чекали на тебе, усе це робили для тебе з любовю. Саме такою подією і була TEDxVinnytsia цього року. Саме за це відчуття я хочу щиро подякувати усім організаторам події, а також подякувати спонорам події: компанії Frog, Ria.ua, інтернет-партнеру Укртелеком, партнеру просто нейморвіної по якості інтернет-трансляції BeTV та всім іншим.
П.С. Шалено вдячна @t_mendeleeva, @a_solovey та @Fresh_UA_ за все-все-все :))
Дякуємо!
Тепер редактори знають.