Минулого року я разом із декількома друзями вирішила з’їздити в Будапешт. Ця європейська столиця знаходиться настільки близько, що навіть соромно було, що я ніколи там не була. Отож зарядившись оптимізмом та інформацією ми підібрали найдешевший (поза автостопом) варіант саммостійного добирання до цього міста. Нижче можна знайти маршрут, за яким ми пересувались, та декілька порисних зауважень.
1) Львів – Чоп. Їхали поїздом 601 Л Львів-Солотвино. Виїзд в 20:40, в Чопі о 03:24. Квитки найзручніше придбати через http://booking.uz.gov.ua/.
2) В Чопі в касі ми купили квитки в обидві сторони Чоп-Будапешт-Чоп (вартість близько 400 грн, якщо без студентського). Однак, зверніть увагу, це не всі необхідні квитки для пересування по Угорщині.
3) Почекали поки приїде “електричка”, яка перевозить з Чопа через кордон до міста Захонь. Вона відправляється в 5:40, так що треба знати чим себе зайняти на цей час (навколо вокзалу глухо – нічого немає – ні кафе – ні кави). Поспати на вокзалі також навряд чи вийде – приміщення велетенське, і в ньому всього кілька сидінь.
4) Десь в 5:00 на вокзалі в м. Чоп починається проходження кордону з української сторони. Ми їхали з невеликими рюкзаками, без алкоголю та цигарок, і ніяких особливих проблем з перетином кордону не мали.
5) Угорський паспортний контроль проходить прямо в “електричці”. Загалом по Інтернету багато інформації, що угорські прикордонники упередженно ставляться, до людей, які перетинають кордон не з угорськими шенгенськими візами та без запрошень. Ми всі їхали з польськими шенгенськими візами, і в принципі перетнули кордон без особливих ексцесів. Як на мене, то тут як завжди вирішує впевненість, якщо ваш перетин справді не суперечить законодавству, то просто чітко говорити куди їдеш та навіщо.
6) По приїзду в місто Захонь необхідно пересісти в інший потяг. Але перед цим необхідно на вокзалі докупити до куплених раніше квитків “плацкарту” (в ній буде зазначено ваше місце в потязі). Коштують вони не дорого. Якщо не помиляюсь, то ми заплатили в районі 8 грн з людини. Слід бути готовим до того, що дуже багато угорців не розмовляють та погано розуміють англійську мову. І в касах залізничних вокзалів часто працюють саме такі люди. Але мову жестів та впертість ніхто не відміняв, і порозумітись впринципі можливо.
7) Вся подорож із м. Захонь до Будапешту триває близкьо 6 годин. Біля 12 години дня ви будете в Будапешті. Поїзди сидячі, дуже чисті та відносно зручні. Ми в них непогано виспались, поки їхали. Потяги не переповнені, але “розлягтись” часто немає де. В Будапешті є два залізничні вокзали: залізничний вокзал Келеті та залізничний вокзал Ньюгаті. Ми приїжджали та від’їжджали з першого з них.
8) Зворотній потяг, яким можна дістатись до Львова відправляється о 18:40 з вокзалу Будапешт Келеті. Перед посадкою на поїзд до куплених раніше квитків необхідно придбати “плацкарт” в касі вокзалу, в якій буде зазначенно ваше місце в потязі. Тут ми за плацкарту заплатили трохи більше – біля 30 грн. Неподалік вокзалу є великий супермаркет, тому можна купити їжу на дорогу та якісь шоколадки для рідних саме там. Поїзд знову сидячий, і ним ви можете добратись до міста Захонь.
9) В Захоні слід пересісти на вже звичну “електричку” та добратись нею до Чопа. В ній також перевірять ваші паспорти угорські прикордонники.
10) В Чопі проходимо український кордон, та сідаємо на поїзд до Львова (016Л Ужгород-Москва Киевская), який відправляється о 04:15 (прибуття в Львів о 10:32). Поїзд протягом досить довгого часу стоїть на вокзалі в Чопі, тому в нього можна сісти дуже заздалегідь, попросити в провідника постіль і починати відсипатись в своє задоволення. Придбати квитки на цей потяг найзручніше через http://booking.uz.gov.ua/.
Якщо ж вам хочеться, менше пересуватись та міняти потяги, то можна просто придбати квитки зі Львова на прямий потяг до Будапешту. Вартість такого квитка близько 450 грн в одну сторону.
Гарної вам мандрівки до Будапешту!
Дякуємо!
Тепер редактори знають.