Коли сіла писати свій відгук про цю книгу, чомусь згадався чудовий вірш @blue_tea (або в народі просто Горнятка:) ), який мені пощастило почути на cvtwevent. Дозволю собі зацитувати його тут:

"
Бувають люди із кави.
І також бувають із чаю.
Відтак (ці)каві існують.
Та поряд них (надзви)чайні.
Існують також (лас)каві.
Їм кава ласує з усім.
А поряд них (зазви)чайні.
Вони зазивають на чай.
Також є люди відчайдушні.
Однак це слово двозначне.
Можливо їм душно від чаю.
А може в них з чаю душа.
Часом люди із кави,
Собі замовляють чай.
І замість того, щоб лишити на каву,
Вони залишають на чай.
А люди зроблені з чаю
Часом літають, як чай(ки).
Над морем що сповнене (від)чаю.
Але все одно пахне кавою.
Нерідко люди із кави,
Поводяться трохи (лу)каво.
Слова їхні дещо грайливі.
Та очі лишаються щирі.
Я думаю, люди із чаю
Частенько вмикають Чай(ковського).
Бо ноти із піаніно
Заварюють в них любов.
Я думаю, люди із кави
Читають весь час Кавабату.
Слова кладуть в кавоварку,
Щоб з неї виливались цитати.
Та вони не такі уже й різні.
Обоє приносять тепло.
Це саме від них в наших жилах
Закипає в морози кров.
"

Мені здається Надійка Гербіш, якраз із тих людей із кави. Вони справді магічні. І в мене є підозра,що у них справді в жилах тече кава, яка міняє свій смак в залежності від настрою цієї людини.

З Надею ми дуже здаля знайомі через ФБ, і якщо бути чесним, я чекала, що її книга буде саме такою. Такою теплою, та такою від щирого серця. Мандри, кава і знову мандри. Поза тим у ній було так багато справжньої любові, і  любові просто таки дуже різної як до зовсім не знайомих людей, так і до коханих. Швидше навіть можна сказати так, ця книга просто просякнута любов'ю. Але насправді, я ще більше переконана в іншому - в цієї книги є душа. Справжня, дуже різна на різних сторінках, але вона є.

Ця книга як еліксир і ліки водночас для душ, які перестають вірити, в яких будні стають все більш одноманітними і сірими, які думають, що щастя в грошах.

Можливо щастя в любові, для когось я майже 100% переконана - щастя в мандрах, для когось щастя в близьких, а ще для когось воно причаїлось серед гущі щойно випитої кави.

Якщо вам погано і самотньо, якщо вам холодно у власному оточенні, якщо дні у вас зливаються в один - дуже рекомендую. Особливо книга підходить мандрівникам! Вона перетворить декілька годин в поїзді на справжню подорож із дуже незвичним досвідом.

Вас також зацікавить:

Мені книга Надійки потрапила до рук, коли переїхала. Читала і плакала…бо душевна вона, як на мене… не читаю все відразу, смакую як кавою…потроху