Книги бувають різні. Одні чогось навчають читача, інші надихають на великі звершення. Книга “Важливі роки” не така. Вона, насамперед, розмовляє з читачем. В неї з читачем твориться своя історія.
Коли мені книга “Важливі роки” потрапила до рук, я до неї поставилась досить скептично. Загалом я не дуже люблю книги з практичної психології – часто це переливання із пустого в порожнє, та розказування уже давно відомих істин. “Важливі роки” не така. Вона не про всім відомі істини, і не про ті проблеми, що ми обговорюємо щодня із друзями. Вона про дуже глибокі переживання та страхи, які ми боїмось говорити та обговорювати в голос, бо здається, що ми такі одні (принаймні таке моє враження).
Формат книги – це 16 історій про молодих людей, які потрапили в різні доволі типові ситуації життя у віці від 20 до 30 років. Всі вони в певний момент приходять на зустріч з психологом (з Мег Райн) і вона допомагає їм розібратись в ситуаціях, які склались в їхньому житті. Історії досить різні – частина з них стосується питань побудови кар’єри, частина про те як будувати стосунки, частина про цілком дитячі переживання, які впливають на поведінку в уже дорослому віці. Формат зручний, бо дозволяє приміряти кожну з цих історій на себе та на свою ситуацію. Не всі історії підходять, серед 16 прочитаних історій 4-5 здались мені дуже близькими. Не всі вони відтворювали мою ситуацію в житті. Деякі говорили про ситуації з минулого, деякі просто давали можливість наново подивитись на свої переконання (зокрема, в моєму випадку, це стосується поглядів на сім’ю).
Кілька крилатих фраз, як і потрапили в мій нотатник (в контексті вони ще більш зрозумілі)
Я переконана, що моїх клієнтів (людей від 20-ти до 30-ти років – прим. автора блогу) і читачів цієї книги не лякають складні питання; їх швидше лякає те, що їх ніхто їм не задає.
Я відчувала внутрішню потребу розібратись зі всім цим, але мої роздуми тільки виснажували мене і були абсолютно не корисними. Я зрозуміла одне: неможливо прожити своє життя в думках. Єдиний спосіб зрозуміти, що робити, – це робити хоч щось.
Але мені здається, що в глибині душі він розумів: справжня невизначеність починається саме в момент вибору. Найбільш жахлива невизначеність – прагнути до чогось, не знаючи, як цього досягнути.
– Як мені зрозуміти, чому у нас такі складні стосунки, – тому що вони помилкові чи тому що такий реальний світ. – Ти ніколи не будеш знати про це з повною точністю. Саме тому шлюб – це зобов’язання, а не гарантія.
Ще одна річ за яку не можна не любити цю книгу – це не порожні слова. В принципі за це і люблю більше книги написані закордонними авторами, а ніж авторами з СНД. Їх книги за звичай – це підсумок багатьох досліджень, вони не соромляться ставити посилання на джерело після кожного наукового факту, який згадують.
Книга починається із фраз, що багато хто хотів би прочитати її у свій період з 20 по 30 років. Мені пощастило. Я прочитала її в 27, але якщо чесно – хотілось би аби я її прочитала ще в 20. І не тому, що я робила би кардинально інші вибір в деяких ситуаціях. Ні. Ця книга мені б в той час дала набагато глибше розуміння самої себе, розуміння своїх справжніх мотивів, менше конфліктів із самою собою.
Придбати книгу “Важливі роки” в Україні можна тут: http://kniga.biz.ua/book/psychology/115/4569/
Придбати книгу в електронному варіанті можна тут: http://www.mann-ivanov-ferber.ru/books/opredelyayushhie_10_let/
Дякуємо!
Тепер редактори знають.